Як вдома розвивати здібності дитини?

Здібності – індивідуально – психологічні особливості, які забезпечують легкість і швидкість набуття знань, умінь і навичок, але не прирівнюються до них. (за Б. Тепловим).
Здібності можуть існувати тільки у постійному процесі розвитку. Якщо здібність не розвивається, людина її не використовує на практиці – з часом вона втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов’язаним із систематичними заняттями такими складними видами людської діяльності, як музика, технічна та художня творчість, математика, спорт тощо, особистість підтримує та розвиває в собі відповідні здібності. Тому чим раніше батьки почнуть розвивати здібності дитини, тим більше в неї шансів на успіх у подальшій діяльності й самореалізації.

Перші роки життя дітей – найблагодатніший час, коли батьки мають можливість виховувати, розвивати їх, готуючи до життя. Якщо не починати робити це. Коли дитина ще, як кажуть, лежить упоперек лавки. Надолужити втрачене згодом буде майже неможливо.

Саме в родині треба починати формування тріади базисних якостей:

• моральність – як повагу до інших людей та природи;
• відповідальність за свої вчинки;
• вольові якості, потрібні для досягнення своєї життєвої мети.

Якщо у родині створено умови, що випереджають та стимулюють розвиток малюка – розширюються його можливості пізнавати навколишній світ та проявляти себе у найрізноманітнішій діяльності.


Можливість розвивати дитину існує постійно, важливо тільки правильно це робити. Кожна, навіть зовсім буденна ситуація з життя дитини – чудова нагода для розвитку її творчих, інтелектуальних здібностей. Батькам лише треба спрямувати малюка, підштовхнути його до самостійного відкриття.

Не варто робити за малюка те, що він і сам може зробити, не думайте за нього, якщо він може додуматися сам.

Існує багато ігор та вправ, які сприяють розвитку фізичних, інтелектуальних, художніх і творчих здібностей, деякі з них доступні навіть наймолодшим.

Веселий м’ячик

Нехай малюк пострибає на місці та покаже, як стрибають м’ячики: маленькі – швидко – швидко, великі – повільніше.

Глибокий струмок

Покладіть на підлогу дві мотузки на відстані 5 см. Допоможіть малюкові перестрибнути «струмочок», поступово збільшуючи його ширину, а потім нехай дитина самотужки справляється із завданням. Щоб ускладнити завдання, візьміть розтріпаний жмуток вати, покладіть його посередині «струмка» та запропонуйте малюкові перестрибувати з одного берега на інший, наступаючи на «купину», щоб не замочити ніг.

Вередлива мушка

Приготуйте «мушку» (блискучий папірець закріпіть на мотузці завдовжки 10 – 15 см. до довгої палиці). Варто дати дитині можливість упіймати «вередливу мушку», що кружляє навколо нього.

Хованки з лялькою

Заховавши улюблену іграшку малюка, попросіть його знайти її. Коригуйте напрям руху легкими підказками.

Різноколірні кубики

Доберіть кубики за кольорами (не більше трьох кольорів водночас: червоні до червоних, сині до синіх, зелені до зелених), за величиною (маленькі до маленьких, великі – до великих). Спочатку виконуйте завдання разом з дитиною а потім нехай вона виконає ваші вказівки самостійно.

Умілі пальчики

Виліпіть разом з малюком із пластиліну «ласощі» для ляльки: бублики, колобки, коржики, булочки, цукерки, тортики, тощо. Предмети мають бути дрібні, але різної форми.

ПІДНЯТИСЯ ДО ДИТИНИ

Більшість батьків, на жаль, зайняті та втомлені повсякденними життєвими клопотами, неуважні до проблем своїх дітей, тому обмежують свій виховний вплив лише заборонами та проявом невдоволення поведінкою дитини. Інша крайність – занадто амбітні, не в міру заклопотані успіхами своїх дітей. У таких сім’ях вимоги до малят завищені, їхніх можливостей не знають та не розуміють. Імовірно, що такі батьки самі колись не реалізували себе в якійсь сфері діяльності й настирливо нав’язують свої нездійсненні мрії синові чи доньці. Дитині водночас наймають кількох репетиторів, щоб була ще розумнішою, навчають її музики, щоб розвинути слух, водять до танцювального класу, щоб насолоджувалася гармонією рухів, і в басейн, щоб була здоровою і дужою. Здавалося б, усе добре, але ж чи не забагато для однієї дитини?

Тож варто шукати золоту середину: намагатися піднятися до свого малюка, зрозумівши його душу, рости разом з ним і завдяки йому, виховувати його, виходячи зі здорового глузду та його індивідуальних особливостей. Потрібно розширювати свої педагогічні знання й уміння, звертатися до спеціальної літератури, встановлювати тісний і постійний контакт з педагогом, психологом, іншими батьками і разом розробляти єдину стратегію розвитку дитини.

Маємо розуміти: задатки дитини можуть не стати визначними здібностями, якщо батьки своєчасно не помітили їх, не допомогли дитині розвинутися. Тож піднімаймо своїх дітей на шляху їх успішного зростання й особистісного становлення!

Психологічні ігри для дітей

Ігри для дітей – це не тільки розваги. Для дитини гра – це основний вид діяльності. Вона допомагає їй розвиватися і пізнавати навколишній світ. Тому педагоги часто використовують психологічні ігри для дітей у вихованні. Деякими з таких ігор я хочу поділитись з вами.

Психологічні ігри бувають самих разних напрямів: вони можуть бути спрямовані на розвиток пам'яті, реакції, кмітливості, уваги, уяви, музичного слуху... Вони допоможуть виявити лідерів у дитячому колективі, здружити і згуртувати колектив, подолати сором'язливість і розвинути впевненість в собі. Плюс психологічних ігор для дітей в тому, що дитина буде із задоволенням грати, навіть не підозрюючи, що в цей момент її виховують.

Всі ігри, які будуть описані нижче, розраховані на дитину 3-4 років.

"Упертий ослик" - гра для сором’язливих діток.

Не бійтеся, ваші діти не стануть від цієї гри маленькими упертюхами. Зате вона дасть їм досвід відстоювання своєї думки, допоможе трохи розкріпоститися. Пропонуєте дитині: давай пограємо у впертого віслюка. Ти будеш осликом. А я його господарем. Ослик у нас такий упертий, він зовсім не хоче йти по дорозі. То він тягнеться щипати травичку, то побачив метелика і біжить за нею, то влігся на дорогу. Наш ослик зовсім не слухає вмовляння господаря і не йде за ним. А коли господар просить його помовчати, раптом починає голосно кричати "Іа-іа". Дайте дитині кілька замальовок поведінки впертого віслюка або спочатку ви побудьте осликом. А потім поміняйтеся ролями. Під час гри, поцікавтеся у дитини: а який господар у ослика, чи дає він йому відпочити, може ослик пручається, тому що сильно втомлюється? А може він боїться свого господаря?

"Лялькові хованки" - працюємо зі страхом темряви.

Грати можна вдень, але має бути приміщення з щільними шторами. Або ввечері, але тоді включіть нічник. Ховатися будуть ляльки і м'які іграшки. Як в добре освітлених місцях, так і в темній кімнаті. За кожну іграшку, знайдену в темній кімнаті дається 5 очок, а у світлій - 2 очки. У перший час, іграшку в темній кімнаті залишайте на видному місці.

"Генерал готує похід" - гра на розвиток зосередженості.

Особливо підходить холерикам і сангвінікам. Генерал намічає план походу, сидячи за столом. Головне створити потрібну позу: лівою рукою підпирає голову, вказівним пальчиком правої руки ведемо по карті (можна покласти справжню, можна намалювати з дитиною свою). На обличчі повна серйозність (адже ми повинні виграти цей похід): нижня губа закушена, оченята примружені. Можна пограти не в генерала, а в мандрівника.

"Чарівник сну". Якщо у вашої дитини є проблеми з засинанням.

Робимо разом з дитиною чарівну паличку. Гра проводиться з увімкненим нічником. Цією паличкою наш маленький чарівник торкається всього в кімнаті і говорить: "Шафа заснула, стілець заснув ...". Коли "заснуть" всі іграшки і предмети в кімнаті, дитина вкладається в ліжечко, торкається чарівною паличкою себе, примовляючи: "І я засинаю". Гасіть світло. Все, гра закінчилася.

А ще цікавий мультфильм "Ослик та козлик", про дружбу між друзями